Словник української мови в 11 томах

стартувати

СТАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Починати спортивне змагання.

На стадіон вбігає взвод, що стартував першим (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 95);

Володарі золотих медалей чемпіонів світу — баскетболісти збірної СРСР вдало стартували у Фінляндії на першості Європи (Веч. Київ, 29.IX 1967, 3);

У Сімферополі стартувала.. всесоюзна багатоденна велогонка (Роб. газ., 13.IV 1973, 4);

// Починати політ (про літальні апарати).

Для запуску ракет використовують пускові пристрої різних конструкцій. Великі ракети стартують зі спеціального стола (Наука.., 8, 1958, 16);

Над Борисполем і вдень, і вночі не вщухає гуркіт авіаційних двигунів. В усі куточки республіки, країни і за кордон стартують стрімкі повітряні кораблі (Веч. Київ, 8.I 1971, 3);

// перен. Починати що-небудь.

Загальноосвітня школа виводить людину на певний рівень освіти, з якого вона стартує в подальше своє життя (Наука.., 9, 1971, 6).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. стартувати — стартува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. стартувати — Зачинати, зачати, позачинати, починати, почати, розпочинати, розпочати, порозпочинати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. стартувати — СТАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Починати спортивне змагання. На стадіон вбігає взвод, що стартував першим (І. Багмут); У Сімферополі стартувала .. всесоюзна багатоденна велогонка (з газ.); // Починати політ (про літальні апарати).  Словник української мови у 20 томах
  4. стартувати — Ую, -уєш, недок. Висловлювати незадоволення, бубніти, сваритись. Припини стартувати на Сашка: він ні в чому не винен.  Словник сучасного українського сленгу
  5. стартувати — -ую, -уєш, недок. і док. Починати спортивне змагання. || Починатися (початися), відкриватися (відкритися) (про свято, спортивний сезон і т. ін.). || Починати політ (про літальні апарати). || перен. Починати що-небудь. || Почати (починати) рух, розвиток.  Великий тлумачний словник сучасної мови