стартовик

СТАРТОВИ́К, а́, ч. Робітник стартової команди космодрому або ракетодрому.

— Тривога! Мчать на позиції стартовики. Націлилося в блакить срібне тіло ракети (Літ. Укр., 23.II 1965, 1);

Поки стартовики готували пускові установки, заряджали ракети, складали різні нормативи, в кабінах станції наведення ракет за заздалегідь розробленим графіком тривали регламентні роботи (Веч. Київ, 9.I 1968, 2).

Значення в інших словниках

1. стартовик — стартови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стартовик — СТАРТОВИ́К, а́, ч. Робітник стартової команди космодрому або ракетодрому. – Тривога! Мчать на позиції стартовики. Націлилося в блакить срібне тіло ракети (з газ.  Словник української мови у 20 томах
3. стартовик — -а, ч. Робітник стартової команди.  Великий тлумачний словник сучасної мови