старшувати
СТАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Те саме, що старшинува́ти.
Він доручив Захарові старшувати в групі поповнення бойового саперного батальйону, якому звелів негайно ж вночі правитися на передову (Іван Ле);
Багатая преневірна Старшувать бажала, А вбогая тихенькая Мужа поважала (з народної пісні);
– Вони [рекрути] мусять стояти послухом перед старшими. Дарма, що ті старшують і кулаком, і збиткуванням (О. Кобилянська);
Валет прагнув старшувати (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)