старшувати

СТАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що старшинува́ти.

Він доручив Захарові старшувати в групі поповнення бойового саперного батальйону, якому звелів негайно ж вночі правитися на передову (Ле, Право.., 1957, 112);

Багатая преневірна Старшувать бажала, А вбогая тихенькая Мужа поважала (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 230);

— Вони [рекрути] мусять стояти послухом перед старшими. Дарма, що ті старшують і кулаком, і збиткуванням (Коб., II, 1956, 151);

Валет прагнув старшувати (Дор., Не повтори.., 1968, 213).

Значення в інших словниках

1. старшувати — старшува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. старшувати — див. керувати  Словник синонімів Вусика
3. старшувати — СТАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що старшинува́ти. Він доручив Захарові старшувати в групі поповнення бойового саперного батальйону, якому звелів негайно ж вночі правитися на передову (Іван Ле); Багатая преневірна Старшувать бажала...  Словник української мови у 20 томах
4. старшувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що старшинувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. старшувати — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
6. старшувати — Старшувати, -шую, -єш гл. Быть старшимъ, главенствовать. Багатая преневірна старшувать бажала, а вбогая тихенькая мужа поважала. Грин. III. 294.  Словник української мови Грінченка