1. Словник української мови в 11 томах

старшувати

СТАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що старшинува́ти.

Він доручив Захарові старшувати в групі поповнення бойового саперного батальйону, якому звелів негайно ж вночі правитися на передову (Ле, Право.., 1957, 112);

Багатая преневірна Старшувать бажала, А вбогая тихенькая Мужа поважала (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 230);

— Вони [рекрути] мусять стояти послухом перед старшими. Дарма, що ті старшують і кулаком, і збиткуванням (Коб., II, 1956, 151);

Валет прагнув старшувати (Дор., Не повтори.., 1968, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старшувати — старшува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. старшувати — див. керувати Словник синонімів Вусика
  3. старшувати — СТАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що старшинува́ти. Він доручив Захарові старшувати в групі поповнення бойового саперного батальйону, якому звелів негайно ж вночі правитися на передову (Іван Ле); Багатая преневірна Старшувать бажала... Словник української мови у 20 томах
  4. старшувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що старшинувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. старшувати — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  6. старшувати — Старшувати, -шую, -єш гл. Быть старшимъ, главенствовать. Багатая преневірна старшувать бажала, а вбогая тихенькая мужа поважала. Грин. III. 294. Словник української мови Грінченка