старшування

СТАРШУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старшува́ти.

На весь час морського походу від берега до берега він віддав старшування Жмайлові, який після старого Бурляя вважався в запорожців найдосвідченішим мореплавцем (Ле, Хмельницький, І, 1957, 396).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старшування — старшува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. старшування — СТАРШУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старшува́ти. На весь час морського походу від берега до берега він віддав старшування Жмайлові, який після старого Бурляя вважався в запорожців найдосвідченішим мореплавцем (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. старшування — -я, с. Дія за знач. старшувати. Великий тлумачний словник сучасної мови