старіння

СТА́РІ́ННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. ста́рі́ти.

Старіння – це наслідок безперервних біологічних зрушень, що відбуваються протягом життя в кожному організмі (з наук.-попул. літ.);

Підрізка гички рослини картоплі на деякий час затримує її розвиток, уповільнює її старіння і, таким чином, ніби омолоджує рослину в цілому (з наук. літ.).

2. спец. Зміна форм і властивостей речовини під впливом різних фізико-хімічних умов або з бігом часу.

Дюралюміній має властивість підвищувати міцність після старіння (з навч. літ.);

Найбільш цінною особливістю процесу старіння є те, що цей процес супроводиться зміцненням сплаву (з наук. літ.);

Старіння вин за допомогою ультразвуку проходить протягом восьми годин, що рівноцінно природному старінню протягом трьох років (з наук. літ.).

(1) Ста́рі́ння насе́лення – зростання серед населення кількості осіб, старших від працездатного віку.

Значення в інших словниках

1. старіння — ста́рі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. старіння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. старіти. Передчасне старіння — те саме, що прогерія. 2》 спец. Зміна форм і властивостей речовини під впливом різних фізико-хімічних умов або з бігом часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. старіння — Природні незворотні зміни у метаболізмі і фіз.-хіміч. властивостях клітин, призводять до погіршення саморегуляції і регенерації організму та змін у будові і функціонуванні тканин та органів.  Універсальний словник-енциклопедія
4. старіння — СТА́РІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. ста́рі́ти. Старіння — це наслідок безперервних біологічних зрушень, що відбуваються протягом життя в кожному організмі (Наука..  Словник української мови в 11 томах