старіння

СТА́РІ́ННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. ста́рі́ти.

Старіння — це наслідок безперервних біологічних зрушень, що відбуваються протягом життя в кожному організмі (Наука.., 6, 1963, 46);

Підрізка гички рослини картоплі на деякий час затримує її розвиток, уповільнює її старіння і, таким чином, ніби омолоджує рослину в цілому (Укр. бот. ж., XVII, 6, 1960, 32).

2. спец. Зміна форм і властивостей речовини під впливом різних фізико-хімічних умов або з бігом часу.

Дюралюміній має властивість підвищувати міцність після старіння (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 45);

Найбільш цінною особливістю процесу старіння є те, що цей процес супроводиться зміцненням сплаву (Рентгеногр. мет., 1959, 342);

Старіння вин за допомогою ультразвуку проходить протягом восьми годин, що рівноцінно природному старінню протягом трьох років (Хлібороб Укр., 9, 1964, 40).

Значення в інших словниках

1. старіння — ста́рі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. старіння — СТА́РІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. ста́рі́ти. Старіння – це наслідок безперервних біологічних зрушень, що відбуваються протягом життя в кожному організмі (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. старіння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. старіти. Передчасне старіння — те саме, що прогерія. 2》 спец. Зміна форм і властивостей речовини під впливом різних фізико-хімічних умов або з бігом часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старіння — Природні незворотні зміни у метаболізмі і фіз.-хіміч. властивостях клітин, призводять до погіршення саморегуляції і регенерації організму та змін у будові і функціонуванні тканин та органів.  Універсальний словник-енциклопедія