статечний
СТАТЕ́ЧНИЙ, а, е.
1. Розсудливо-серйозний, розважливий у вчинках; з позитивними якостями (про людину); поважний.
Він знав Краньцовського за дуже статечного чоловіка (Л. Мартович);
Як на свої роки Мишуня Бойченко був статечний юнак, з ним можна було радитися (Ю. Яновський);
Головлікар добре знав, що його молодий колега завжди статечний і врівноважений (О. Десняк);
Потім Фанні запросила його обідати. Затишна, скромна квартира на Ліговці, статечні батьки, щебетлива сестричка Роза (М. Олійник);
* Образно. Статечні граки діловито ходили по ріллі (М. Стельмах);
// Власт. розсудливо-серйозній, поважній людині, характерний для такої людини; сповнений гідності, поважності.
Русевич прибрав статечного вигляду (Ю. Шовкопляс);
– Що ви там, надворі, поробляли, дядю? – Що поробляв? – мимоволі всміхнувсь Артем на Василькову не по літах статечну мову (А. Головко).
2. Який справляє враження, привертає увагу своєю зовнішністю; показний.
Статечний, з довгою сивою бородою, купець тримається поважно й спокійно (І. Кочерга);
Мсьє Піко (його справжнє ім'я ніхто не міг вимовити) був статечна літня людина (Ю. Яновський);
Маєвський – високий, літній, статечний інженер (Ю. Шовкопляс);
Хазяйка хати, літня, статечна козачка, притулившись до одвірка, спостерігає військових (Н. Рибак).
3. Який має достаток; заможний.
Не хотілось їм, статечним господарям, свою єдиначку-дитину за безхазяйка [бідняка] давати (Б. Грінченко);
Майстер був людиною статечною, мав свій власний будинок, тримав корову й відгодовував кабана (П. Панч);
По ярмарку він ходить, грошима брязка, статечний такий господар, до всього прицінюється (К. Гордієнко);
– Не шанували нікого вони із людей... Хто б не зайшов до них – злидень який чи людина статечна (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Тут приймали статечних гостей.., частували їх кавою та люльками, варенням та горіхами в меду (З. Тулуб);
Один з чоловіків – статечний, видати, старший у валці – оглянув усі вози – навіть лантухи перелічив і рушати знак подав (А. Головко).
4. Немолодий, середнього віку; літній.
Бійці, здебільшого вусаті, статечні чоловіки, загледівши офіцерів, зриваються на ноги і завмирають в готовності (О. Гончар);
У хаті Олександра Підіпригори зібралася близька й далека рідня: випроводжали в науку Юрка. З парубком поважно здоровкались статечні дядьки, оглядали його зі всіх боків, наказували шанувати батька-матір, не дерти носа перед людьми (М. Стельмах);
Олег – це батько. Але по правді він на “батька” зовсім не схожий. Батьки у дворі всі дорослі, статечні, а Олег просто довгоногий хлопець (О. Іваненко).
5. Який справляє позитивне враження, відзначається порядністю; пристойний, добропорядний.
Перший сватач був син статечної попівської родини. Родичі були раді його сватанню, і дівчина не мала що йому закинути (Н. Кобринська);
Діда-математика замикали до кухні, звідки він мав тягати самовара на весільний стіл і вдавати з себе трактирного полового на гастролях у статечному домі (Ю. Яновський).
6. рідко. Який заслуговує поваги своїм значенням, достоїнством і т. ін.
– Чи статечне таке діло, щоб громада сама на себе і податки взяла, і землю віддала? Цього ніколи не буде, цього не може бути (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)