Великий тлумачний словник сучасної мови

статечний

стате́чний

-а, -е.

1》 Розсудливо-серйозний, розважливий у вчинках; з позитивними якостями (про людину); поважний.

|| Власт. розсудливо-серйозній, поважній людині, характерний для такої людини; сповнений гідності, поважності.

2》 Який справляє враження, привертає увагу своєю зовнішністю; показний.

3》 Який має достаток; заможний.

4》 Немолодий, середнього віку; літній.

5》 Який справляє позитивне враження, відзначається порядністю; пристойний, добропорядний.

6》 рідко. Який заслуговує поваги своїм значенням, достоїнством тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. статечний — стате́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. статечний — СТАТЕЧНИЙ – СТАТИЧНИЙ Статечний. Розсудливо-серйозний, розважливий; показний, заможний тощо: статечні батьки, статечний козак, статечний господар, статечний майстер, статечний гість, статечний дім, статечний вигляд, статечна мова. Статичний.  Літературне слововживання
  3. статечний — Поважний, розважливий, розсудливий, серйозний; (вигляд) солідний, презентабельний, імпозантний, показний; (господар) заможний; (чоловік) літній; (дім) |добро|пристойний.  Словник синонімів Караванського
  4. статечний — див. багатий; поважний  Словник синонімів Вусика
  5. статечний — СТАТЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Розсудливо-серйозний, розважливий у вчинках; з позитивними якостями (про людину); поважний. Він знав Краньцовського за дуже статечного чоловіка (Л.  Словник української мови у 20 томах
  6. статечний — Заможний, серйозний, сталий певний, стійкий, постійний, надійний  Словник застарілих та маловживаних слів
  7. статечний — ЗАМО́ЖНИЙ (який живе в достатку, має достатки), ЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ, СТАТЕ́ЧНИЙ, БАГАТЕ́НЬКИЙ розм., ДОСТА́ТНІЙ діал., МАЮ́ЧИЙ рідко; ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ (про дітей заможних батьків).  Словник синонімів української мови
  8. статечний — Стате́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. статечний — СТАТЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Розсудливо-серйозний, розважливий у вчинках; з позитивними якостями (про людину); поважний. Він знав Краньцовського за дуже статечного чоловіка (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах
  10. статечний — Статечний, -а, -е Постоянный, степенный, солидный, порядочный, благоразумный. Єсть багато людей і статечних, і значних, що залицяються на тебе. К. (ЗОЮР. II. 200). Сватай мене, козаченьку, я дівчина статечна. Чуб. V. 223. Маєш ти розум, маєш ти статечний.  Словник української мови Грінченка