статечність
СТАТЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. стате́чний 1, 2.
Він.., не дивлячись на всю свою статечність, був молодим лише хлопцем (Г. Хоткевич);
Верховинець Григорій з молодих літ був чоловіком великої витримки. Його статечності і такту могли б позаздрити і люди найбільш досконалого, шляхетного виховання (Т. Масенко).
Словник української мови (СУМ-20)