статечність

СТАТЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. стате́чний 1, 2.

Він.., не дивлячись на всю свою статечність, був молодим лише хлопцем (Хотк., І, 1966, 109);

Верховинець Григорій з молодих літ був чоловіком великої витримки. Його статечності і такту могли б позаздрити і люди найбільш досконалого, шляхетного виховання (Мас., Під небом.., 1961, 173).

Значення в інших словниках

1. статечність — стате́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. статечність — [статечн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. статечність — СТАТЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. стате́чний 1, 2. Він.., не дивлячись на всю свою статечність, був молодим лише хлопцем (Г. Хоткевич); Верховинець Григорій з молодих літ був чоловіком великої витримки.  Словник української мови у 20 томах
4. статечність — -ності, ж. Властивість за знач. статечний 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. статечність — Стате́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. статечність — Статечність, -ности ж. Постоянство, степенность, солидность, порядочность, благоразуміе. А старшина, занедбавши свою статечність, та гоцака! аж курява пішла. Канев. у. Достатечность показує статечность. Ном. № 1363.  Словник української мови Грінченка