статистика

СТАТИ́СТИКА, и, ж.

1. Наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку людського суспільства, народного господарства і займається обробкою цих числових досліджень з науковою і практичною метою.

– Є така мудра наука статистика. Вона веде облік усього господарства країни (М. Стельмах);

Інтереси Франка-вченого сягали не лише в царину філології і суміжних .. суспільних наук. Він цікавився також статистикою, біологією тощо (з наук.-попул. літ.).

2. Облік в якій-небудь галузі народного господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку.

Він питав, чи знає доповідач про те, що в заліщицькому так званому українському Мерано за урядовою статистикою щорічно вмирає сімдесят процентів українських немовлят? (Ірина Вільде);

Медична статистика свідчить, що людина, яка курить протягом тридцяти років, викурює близько двохсот тисяч цигарок або сто шістдесят кілограмів тютюну, у якому міститься вісімсот грамів нікотину (з наук.-попул. літ.).

3. Особливий метод досліджень, який застосовують у ряді точних наук.

Математична статистика – це той метод, котрий дає змогу тим точніше описати систему, чим більше в ній діє частинок (з наук.-попул. літ.);

Зоряна статистика.

△ (1) Варіаці́йна стати́стика, спец. – розділ статистики, в якому застосовується математичний аналіз для вивчення суспільних і природних явищ.

Варіаційна статистика є засобом регулювання урожайності сільськогосподарських культур (з навч. літ.);

(2) Віта́льна стати́стика – кількісні дані про народжуваність, кількість шлюбів та розлучень, смертність населения.

Джерелами даних слугували вітальна статистика та записи клінічних і амбулаторних хворих (з наук.-попул. літ.);

(3) Демографі́чна стати́стика – галузь соціально-економічної статистики, що вивчає народонаселення та його зміни в конкретних історичних умовах суспільного розвитку.

У матеріалах демографічної статистики “зашифрована” інформація про життя цілого покоління; в них є свідчення про великі втрати українського народу не лише під час голодомору, а й у роки Другої світової війни, про обезлюднення і занепад наших сіл, про катастрофічно велике скорочення населення в останнє десятиріччя (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. статистика — стати́стика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. статистика — [статистиека] -кие, д. і м. -иец'і  Орфоепічний словник української мови
3. статистика — Облік, спис, всеспис, перелік  Словник чужослів Павло Штепа
4. статистика — -и, ж. 1》 Наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку людського суспільства, економіки і займається обробкою цих числових досліджень з науковою і практичною метою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. статистика — стати́стика (англ. statistics, від лат. status – стан, становище) 1. Кількісний облік масових явищ. 2. Наука, що вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з якісною стороною їх. 3.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. статистика — 1. сукупність кількісних даних, які характеризують певну сукупність (явище або процес); 2. наука, яка займається збиранням, аналізом та інтерпретацією таких даних;...  Універсальний словник-енциклопедія
7. статистика — Стати́стика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. статистика — СТАТИ́СТИКА, и, ж. 1. Наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку людського суспільства, народного господарства і займається обробкою цих числових досліджень з науковою і практичною метою. — Є така мудра наука статистика.  Словник української мови в 11 томах
9. статистика — рос. статистика наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільно-економічних явищ і процесів у взаємозв'язках і взаємозумовленості, а також у нерозривному зв'язку з якісною стороною їх...  Eкономічна енциклопедія