статистика
СТАТИ́СТИКА, и, ж.
1. Наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку людського суспільства, народного господарства і займається обробкою цих числових досліджень з науковою і практичною метою.
— Є така мудра наука статистика. Вона веде облік усього господарства країни, вона підрахувала, що дрібне селянське господарство є тільки лихом для селянина (Стельмах, І, 1962, 369);
Інтереси Франка-вченого сягали не лише в царину філології і суміжних.. суспільних наук. Він цікавився також статистикою, біологією тощо (Знання.., 8, 1966, 2);
У практиці радянської статистики для обчислення узагальнюючого показника продуктивності праці як у промисловості, так і в сільському господарстві використовується в основному показник валової продукції (Вісник АН, 4, 1957, 12).
∆ Варіаці́йна стати́стика див. варіаці́йний.
2. Облік в якій-небудь галузі народного господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку.
Соціальна статистика взагалі, економічна статистика зокрема, зробила величезні успіхи протягом двох-трьох останніх десятиріч (Ленін, 19, 1971, 309);
Він питав, чи знає доповідач про те, що в заліщицькому так званому українському Мерано за урядовою статистикою щорічно вмирає сімдесят процентів українських немовлят? (Вільде, Сестри.., 1958, 476);
Дані світової книжкової статистики показують, що СРСР за випуском книжок займає перше місце в світі (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 18);
Медична статистика свідчить, що людина, яка курить протягом тридцяти років, викурює близько двохсот тисяч цигарок або сто шістдесят кілограмів тютюну, у якому міститься вісімсот грамів нікотину (Наука.., 7, 1957, 26).
3. Особливий метод досліджень, який застосовують у ряді точних наук.
Математична статистика — це той метод, котрий дає змогу тим точніше описати систему, чим більше в ній діє частинок (Наука.., 11, 1967, 17);
Зоряна статистика.
Словник української мови (СУМ-11)