Словник української мови у 20 томах

статоліти

СТАТОЛІ́ТИ, ів, мн. (одн. статолі́т, а, ч.), біол.

1. Частина органів рівноваги деяких безхребетних, усіх хребетних і людини; отоліти.

2. Дрібні рухливі крохмальні зерна в клітинах ростучих частин рослин.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. статоліти — статолі́ти (від грец. στατός – стоячий і ...літ) 1. Те саме, що й отоліти. 2. Дрібні рухливі крохмальні зерна в клітинах ростучих частин рослин.  Словник іншомовних слів Мельничука