статор

СТА́ТОР, а, ч., техн.

Нерухома частина електричних машин (генератора, двигуна і т. ін.), що взаємодіє з обертовою частиною – ротором.

Котушки, що створюють обертове магнітне поле, розміщують у тілі статора (з наук.-попул. літ.);

Сьогодні .. почато монтаж статора турбіни першого гідроагрегату (з газ.);

Готовий статор важить сто п'ятдесят тонн (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. статор — ста́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. статор — -а, ч., тех. Нерухома частина електричних машин (генератора, двигуна і т. ін.), що взаємодіє з обертовою частиною – ротором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. статор — ста́тор (англ. stator, від лат. sto – стою) нерухома частина машини, в якій є обертова частина – ротор (в електричних двигунах і генераторах, турбінах тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. статор — Нерухома частина електричного двигуна або генератора; містить магнітопровід, обмотки, електричні щітки, корпус; у корпусі вмонтовані підшипники ротора (якоря).  Універсальний словник-енциклопедія
5. статор — СТА́ТОР, а, ч., техн. Нерухома частина електричних машин (генератора, двигуна і т. ін.), що взаємодіє з обертовою частиною — ротором. Котушки, що створюють обертове магнітне поле, розміщують у тілі статора (Нариси розв. прикл. електр..  Словник української мови в 11 томах