1. Словник української мови у 20 томах

статор

СТА́ТОР, а, ч., техн.

Нерухома частина електричних машин (генератора, двигуна і т. ін.), що взаємодіє з обертовою частиною – ротором.

Котушки, що створюють обертове магнітне поле, розміщують у тілі статора (з наук.-попул. літ.);

Сьогодні .. почато монтаж статора турбіни першого гідроагрегату (з газ.);

Готовий статор важить сто п'ятдесят тонн (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. статор — ста́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. статор — -а, ч., тех. Нерухома частина електричних машин (генератора, двигуна і т. ін.), що взаємодіє з обертовою частиною – ротором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. статор — ста́тор (англ. stator, від лат. sto – стою) нерухома частина машини, в якій є обертова частина – ротор (в електричних двигунах і генераторах, турбінах тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. статор — Нерухома частина електричного двигуна або генератора; містить магнітопровід, обмотки, електричні щітки, корпус; у корпусі вмонтовані підшипники ротора (якоря). Універсальний словник-енциклопедія
  5. статор — СТА́ТОР, а, ч., техн. Нерухома частина електричних машин (генератора, двигуна і т. ін.), що взаємодіє з обертовою частиною — ротором. Котушки, що створюють обертове магнітне поле, розміщують у тілі статора (Нариси розв. прикл. електр.. Словник української мови в 11 томах