1. Словник української мови в 11 томах

статор

СТА́ТОР, а, ч., техн. Нерухома частина електричних машин (генератора, двигуна і т. ін.), що взаємодіє з обертовою частиною — ротором.

Котушки, що створюють обертове магнітне поле, розміщують у тілі статора (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 154);

Сьогодні.. почато монтаж статора турбіни першого гідроагрегату на одній з найбільших у Середній Азії — головній ГЕС (Роб. газ., 25.І 1962, 1);

Готовий статор важить сто п’ятдесят тонн (Собко, Біле полум’я, 1952, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. статор — ста́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. статор — СТА́ТОР, а, ч., техн. Нерухома частина електричних машин (генератора, двигуна і т. ін.), що взаємодіє з обертовою частиною – ротором. Котушки, що створюють обертове магнітне поле, розміщують у тілі статора (з наук.-попул. літ.); Сьогодні .. Словник української мови у 20 томах
  3. статор — -а, ч., тех. Нерухома частина електричних машин (генератора, двигуна і т. ін.), що взаємодіє з обертовою частиною – ротором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. статор — ста́тор (англ. stator, від лат. sto – стою) нерухома частина машини, в якій є обертова частина – ротор (в електричних двигунах і генераторах, турбінах тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. статор — Нерухома частина електричного двигуна або генератора; містить магнітопровід, обмотки, електричні щітки, корпус; у корпусі вмонтовані підшипники ротора (якоря). Універсальний словник-енциклопедія