статок
СТА́ТОК, тку, ч.
1. Матеріальна забезпеченість, відсутність нужди; достаток.
В селі більше десяти хат, де живуть на віру. І живуть же люди не гірш від шлюбних, хазяйнують, статок мають… (Коцюб., І, 1955, 49);
У кімнаті було чисто позамітано,.. на столі лежало повно пирогів, а на постелі аж під стелю подушок, усюди виднівся статок (Ков., Світ.., 1960, 6);
Робив [Лаврон] всяку всячину — і лутки, і одвірки, і віконниці.. Багато і гарно робив, а статку все не мав (Речм., Весн. грози, 1961, 45).
2. перев. мн. Матеріальні засоби, доходи.
Мати день у день рають у молотники йти, день у день журять йому голову безхліб’ям, наче він — Василь — сам не бачить, які в них статки… (Кос., Новели, 1962, 162);
— Та я з радої душі попросила б вас у хату, коли б в мене у великій хаті було як у людей! А то, знаєте, вдовині статки (Вільде, Сестри.., 1958, 77);
— Ет, що там говорити, — підвівся Мирон. — Сам знаєш, які наші статки на нещасній дідизні (Стельмах, II, 1962, 76);
// Майно, власність.
Був статок, лише не було кому про його дбати (Кобр., Вибр., 1954, 166);
Вони [печеніги] ночами скрадались у полі, підбирались до городищ і сіл, блискавицею падали на мирні хижі, грабували статки, заганяли худобу, вбивали людей (Скл., Святослав, 1959, 174);
Дехто вже пускався берега, прикидаючи, скільки можна виторгувати за свої статки (Стельмах, І, 1962, 197).
3. тільки одн., розм. Велика кількість чого-небудь.
Коли ж ти безрідна, серденько-дівчино, — Ходім до моєї господи; Житимем з тобою, як риба з водою; Всі матимеш в мене вигоди. Що в мене достаток і худоби статок (П. Куліш, Вибр., 1969, 326);
Сидить кокошка в садку, Буду́ть курчата в статку (Фр., VIII, 1952, 68).
4. збірн., діал. Худоба.
Перелічив статок, — нема корови (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- статок — ста́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- статок — Достаток, багатство; майно, власність; худоба, товар; мн. СТАТКИ, достатки, прибутки, засоби існування. Словник синонімів Караванського
- статок — див. багатство; достаток Словник синонімів Вусика
- статок — СТА́ТОК, тку, ч. 1. Матеріальна забезпеченість, відсутність нужди; достаток. В селі більше десяти хат, де живуть на віру. І живуть же люди не гірш від шлюбних, хазяйнують, статок мають... (М. Коцюбинський); У кімнаті було чисто позамітано, .. Словник української мови у 20 томах
- статок — Маєто майно, скотина, посудина статечність, сталість, твердість у переконаннях; корабель Словник застарілих та маловживаних слів
- статок — -тку, ч. 1》 Матеріальна забезпеченість, відсутність нужди; достаток. 2》 перев. мн. Матеріальні засоби, доходи. || Майно, власність. 3》 тільки одн., розм. Велика кількість чого-небудь. 4》 збірн., діал. Худоба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- статок — ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал. Словник синонімів української мови
- статок — Ста́ток, -тку, -тку; -тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- статок — Статок, -тку м. 1) Имущество. Шух. І. 106. Св. Л. 277. Нехай отець і матуся мою пригоду козацьку знають, статки-маєтки збувають, великі скарби собірають, головоньку козацьку з тяжкої неволі визволяють. Лукаш. 2) Скотъ. Чуб. III. 230. Перелічив статок, — нема корови. Чуб. II. 230. Словник української мови Грінченка