статок

Значення в інших словниках

1. статок — ста́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. статок — Достаток, багатство; майно, власність; худоба, товар; мн. СТАТКИ, достатки, прибутки, засоби існування. Словник синонімів Караванського
3. статок — СТА́ТОК, тку, ч. 1. Матеріальна забезпеченість, відсутність нужди; достаток. В селі більше десяти хат, де живуть на віру. І живуть же люди не гірш від шлюбних, хазяйнують, статок мають... (М. Коцюбинський); У кімнаті було чисто позамітано, .. Словник української мови у 20 томах
4. статок — Маєто майно, скотина, посудина статечність, сталість, твердість у переконаннях; корабель Словник застарілих та маловживаних слів
5. статок — -тку, ч. 1》 Матеріальна забезпеченість, відсутність нужди; достаток. 2》 перев. мн. Матеріальні засоби, доходи. || Майно, власність. 3》 тільки одн., розм. Велика кількість чого-небудь. 4》 збірн., діал. Худоба. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. статок — ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал. Словник синонімів української мови
7. статок — Ста́ток, -тку, -тку; -тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. статок — СТА́ТОК, тку, ч. 1. Матеріальна забезпеченість, відсутність нужди; достаток. В селі більше десяти хат, де живуть на віру. І живуть же люди не гірш від шлюбних, хазяйнують, статок мають… (Коцюб., І, 1955, 49); У кімнаті було чисто позамітано,.. Словник української мови в 11 томах
9. статок — Статок, -тку м. 1) Имущество. Шух. І. 106. Св. Л. 277. Нехай отець і матуся мою пригоду козацьку знають, статки-маєтки збувають, великі скарби собірають, головоньку козацьку з тяжкої неволі визволяють. Лукаш. 2) Скотъ. Чуб. III. 230. Перелічив статок, — нема корови. Чуб. II. 230. Словник української мови Грінченка