достаток

Значення в інших словниках

1. достаток — (матеріальна незалежність) заможність, добробут, діал. мн. гаразди, (при збагаченні) дохід, прибуток, (при торгових операціях) зиск. Словник синонімів Полюги
2. достаток — доста́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. достаток — Забезпеченість, заможність, добробут, достатки, обр. повна чаша, сил. багатство; (харчів) ДОСТАЧА, п. море; мн. Словник синонімів Караванського
4. достаток — [достаток] -тку, м. (ў) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
5. достаток — -тку, ч. 1》 Відсутність нужди, матеріальна забезпеченість; заможність. || Матеріальні засоби, доходи. 2》 тільки одн., чого. Велика кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. достаток — як (мов, ні́би і т. ін.) з ро́га доста́тку (Амальте́ї), книжн. У великій кількості, щедро, рясно. — Для мого попередника союзники не шкодували нічого, — він далі Врангеля, — все на нього сипалось, як із рога достатку, а я за кожен патрон... Фразеологічний словник української мови
7. достаток — БАГА́ТСТВО (велике майно та грошові нагромадження), ГРО́ШІ мн., КАПІТА́Л розм., КАПІТА́ЛИ мн., підсил. розм., МІЛЬЙО́НИ мн., підсил. Жаль обгорнув душу Тура. Батько його Тур був давнього, славетного роду.. Але ж батько не мав ні слави, ні багатства (С. Словник синонімів української мови
8. достаток — Доста́ток, -тку, -ткові, в -тку; -та́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. достаток — ДОСТА́ТОК, тку, ч. 1. Відсутність нужди, матеріальна забезпеченість; заможність. Жили ми при достатку, всього було доволі (Вовчок, І, 1955, 3); Грицько, .. Словник української мови в 11 томах