достаток

БАГА́ТСТВО (велике майно та грошові нагромадження), ГРО́ШІ мн., КАПІТА́Л розм., КАПІТА́ЛИ мн., підсил. розм., МІЛЬЙО́НИ мн., підсил. Жаль обгорнув душу Тура. Батько його Тур був давнього, славетного роду.. Але ж батько не мав ні слави, ні багатства (С. Скляренко); — Лишився я один, як палець, без грошей, без захисту (М. Коцюбинський); — Отой решетилівський наймитюга, що про нього колись Нестір плів, справді міг тут (у Каховці) збити капітал (О. Гончар); Європі нині повезло — Знов має добрі капітали з Америки (В. Еллан); — Якби вас доля кинула не в село, а в місто, ви б розвели мільйони, коли так падковито беретесь до роботи (І. Нечуй-Левицький). — Пор. доста́ток.

ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал. Оточив би молоду жінку достатком, гараздами і добивав би ся любові (Г. Хоткевич); — Ти знаєш: усі наші достатки прийшли з волів, з чумацтва (М. Стельмах); В хаті він єдиний мужчина, і його обов'язок дбати про добробут сім'ї (О. Гончар); Ділив (Василь) поле, ліс, луки. Ділив справедливо, враховуючи все — скільки дітей, робочих рук, яка заможність (О. Бердник); Багато і гарно робив (Лаврон), а статку все не мав (В. Речмедін); Не ростуть їх достачі, як у щасливих, щодня, щохвилини, а все дедалі то того не стає, то другого (Панас Мирний); — Ніякі блага не втримують людину там, де вона зустрічає байдужість, недовіру, грубість... (П. Інгульський); Переїхавши до Намангана, Євген Вікторович створив потрібні умови догоди (І. Ле); Ой у полі хата нова, Хата і кімната, А в тій хаті і кімнаті Усякої благодаті (пісня); Оповите буйним вінком ланів село дихає зажитком і достатками (з газети). — Пор. 1. бага́тство.

ДОХІ́Д (ДОХО́Д) (гроші або матеріальні цінності, одержувані в результаті якоїсь діяльності), ДОСТА́ТКИ (ДОСТА́ТОК рідше), СТА́ТКИ (СТА́ТОК рідше), ПРИХІ́Д заст., БАРИ́Ш заст., ПРОФІ́Т зах.; ПРИБУ́ТОК, ЗИСК, ДОРО́БОК діал. (також різниця між доходом і витратами); ВИ́ТОРГ (від торгівлі); РЕ́НТА спец. (з капіталу, землі або майна); ПРОЦЕ́НТ (від капіталу, суми грошей, покладеної в банк). Шість мільйонів доходу нині в артілі, понад два мільйони одне тваринництво дасть (В. Большак); Хоча батько її був заможною людиною, але достатки їм приносили не наймити, а тютюн.., садовина і бджоли (М. Стельмах); Щасливий чудесний край, де навіть вода могла приносити людині статки! (О. Гончар); В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (І. Нечуй-Левицький); Ніхто вже не слухав запевнень голови, що через рік-два витрати на будівництво будуть перекриті, що потім піде прибуток (М. Чабанівський); Мав хитрий тесляр добрий зиск з своєї будівлі (П. Загребельний); Як виявилося з даних колгоспної бухгалтерії, ці ділянки належали здебільшого ледарям, що не покладались на майбутній доробок з своїх трудоднів (Б. Антоненко-Давидович); Ніякої ренти цей маєток не приносив (В. Собко); — От з нашого дома маємо дохід. Час би дещо і в банк покласти, щоб проценти наростали для дочки ... (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достаток — (матеріальна незалежність) заможність, добробут, діал. мн. гаразди, (при збагаченні) дохід, прибуток, (при торгових операціях) зиск. Словник синонімів Полюги
  2. достаток — доста́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. достаток — Забезпеченість, заможність, добробут, достатки, обр. повна чаша, сил. багатство; (харчів) ДОСТАЧА, п. море; мн. Словник синонімів Караванського
  4. достаток — [достаток] -тку, м. (ў) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. достаток — -тку, ч. 1》 Відсутність нужди, матеріальна забезпеченість; заможність. || Матеріальні засоби, доходи. 2》 тільки одн., чого. Велика кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. достаток — I багатство, гаразди (живе в гараздах), розкіш, розкоші, статки, статок II див. багатство Словник синонімів Вусика
  7. достаток — як (мов, ні́би і т. ін.) з ро́га доста́тку (Амальте́ї), книжн. У великій кількості, щедро, рясно. — Для мого попередника союзники не шкодували нічого, — він далі Врангеля, — все на нього сипалось, як із рога достатку, а я за кожен патрон... Фразеологічний словник української мови
  8. достаток — Доста́ток, -тку, -ткові, в -тку; -та́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. достаток — ДОСТА́ТОК, тку, ч. 1. Відсутність нужди, матеріальна забезпеченість; заможність. Жили ми при достатку, всього було доволі (Вовчок, І, 1955, 3); Грицько, .. Словник української мови в 11 томах