1. Словник української мови в 11 томах

достаток

ДОСТА́ТОК, тку, ч.

1. Відсутність нужди, матеріальна забезпеченість; заможність.

Жили ми при достатку, всього було доволі (Вовчок, І, 1955, 3);

Грицько, ..пишаючись своїми достатками, сам тепер думав не про убожество (Мирний, II, 1954, 79);

Чесна трудова сім’я живе в достатку, бо, як говориться: де працює гурточок, там повний куточок (Колг. Укр., 4, 1956, 22);

// Матеріальні засоби, доходи.

Як прийде час, вибере [Грицько картоплю], привезе додому, і вже всі достатки (Ірчан, II, 1958, 70).

2. тільки одн., чого. Велика кількість чого-небудь.

Всі наші люди мусять мати (і матимуть!) достаток найкращих у світі фруктів (Гончар, М. Братусь, 1951, 74);

Достаток високоякісних продуктів харчування для населення і сировини для промисловості неможливий без крутого піднесення тваринництва (Ком. Укр., 4, 1963, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достаток — (матеріальна незалежність) заможність, добробут, діал. мн. гаразди, (при збагаченні) дохід, прибуток, (при торгових операціях) зиск. Словник синонімів Полюги
  2. достаток — доста́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. достаток — Забезпеченість, заможність, добробут, достатки, обр. повна чаша, сил. багатство; (харчів) ДОСТАЧА, п. море; мн. Словник синонімів Караванського
  4. достаток — [достаток] -тку, м. (ў) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. достаток — -тку, ч. 1》 Відсутність нужди, матеріальна забезпеченість; заможність. || Матеріальні засоби, доходи. 2》 тільки одн., чого. Велика кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. достаток — I багатство, гаразди (живе в гараздах), розкіш, розкоші, статки, статок II див. багатство Словник синонімів Вусика
  7. достаток — як (мов, ні́би і т. ін.) з ро́га доста́тку (Амальте́ї), книжн. У великій кількості, щедро, рясно. — Для мого попередника союзники не шкодували нічого, — він далі Врангеля, — все на нього сипалось, як із рога достатку, а я за кожен патрон... Фразеологічний словник української мови
  8. достаток — БАГА́ТСТВО (велике майно та грошові нагромадження), ГРО́ШІ мн., КАПІТА́Л розм., КАПІТА́ЛИ мн., підсил. розм., МІЛЬЙО́НИ мн., підсил. Жаль обгорнув душу Тура. Батько його Тур був давнього, славетного роду.. Але ж батько не мав ні слави, ні багатства (С. Словник синонімів української мови
  9. достаток — Доста́ток, -тку, -ткові, в -тку; -та́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)