статурний

СТАТУ́РНИЙ, а, е.

Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний.

Висока, статурна, чорнява дівка стрибнула з повозки (Л. Яновська);

Всі Ковалі з цього роду, як чоловіки, так і жінки, дуже вродливі, чисті з обличчя, високі й статурні (В. Кучер);

// Гарний, пропорційно складений.

В його фігурі, хоч і статурній, ладній, завжди було щось ліниве, розслаблене (Ю. Мушкетик);

На його високій статурній постаті метляється кавалерійська шинелина, з-під якої відстовбурчується пістолет (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. статурний — стату́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. статурний — -а, -е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний. || Гарний, пропорційно складений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. статурний — СТАВНИ́Й (з високою стрункою постаттю, міцною будовою тіла), ПОСТАВНИ́Й, СТА́ТНИЙ, СТАТУ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й. Якось зайшов капітан катера Василь Виноградський, ставний, широкоплечий, з мужніми рисами обличчя (А.  Словник синонімів української мови
4. статурний — СТАТУ́РНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний. Висока, статурна, чорнява дівка стрибнула з повозки (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах
5. статурний — Статурний, -а, -е 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.  Словник української мови Грінченка