стаєр
СТА́ЄР, а, ч.
1. Спортсмен (бігун, гонщик, ковзаняр і т. ін.), що спеціалізується з бігу тощо на довгі дистанції.
– Захищає [Мартин] честь області! А може, й республіки. Чули таке слово – стаєр? Оце він! На довгі дистанції бігає... (Ю. Яновський);
На щойно просохлих від весняних вод бігових доріжках лишили перші сліди шипів стаєри і спринтери (з газ.).
2. Кінь, який показує на скачках чи бігах найкращі результати на довгих дистанціях.
Словник української мови (СУМ-20)