стебловий

СТЕБЛОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до стебло́ 1.

Ступінь стійкості рослин озимої пшениці проти коливань температури в зимовий період можна визначити по довжині стеблових конусів росту (зародкового колосся) (з наук.-попул. літ.);

Стеблова форма;

// Який є частиною стебла.

Легко розмножується [тополя] стебловими живцями (з наук. літ.);

// Уживається у складі назв деяких комах.

Стебловий метелик;

Стеблова совка;

Стеблова нематода;

// Який діє на стебло.

Стеблова іржа уражує стебла і листя пшениці (з наук. літ.).

2. Стос. до стебла (у 1 знач.).

Стеблові листки.

Значення в інших словниках

1. стебловий — стеблови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стебловий — -а, -е. 1》 Прикм. до стебло 1). Стеблова форма. || Який є частиною стебла. || Уживається у складі назв деяких комах. Стебловий метелик — метелик родини вогнівкових; шкідник сільськогосподарських культур. 2》 Стос. до стебла (у 1 знач.). Стеблові листки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стебловий — СТЕБЛОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до стебло́ 1. Ступінь стійкості рослин озимої пшениці проти коливань температури в зимовий період можна визначити по довжині стеблових конусів росту (зародкового колосся) (Наука..  Словник української мови в 11 томах