стебловий
СТЕБЛОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до стебло́ 1.
Ступінь стійкості рослин озимої пшениці проти коливань температури в зимовий період можна визначити по довжині стеблових конусів росту (зародкового колосся) (з наук.-попул. літ.);
Стеблова форма;
// Який є частиною стебла.
Легко розмножується [тополя] стебловими живцями (з наук. літ.);
// Уживається у складі назв деяких комах.
Стебловий метелик;
Стеблова совка;
Стеблова нематода;
// Який діє на стебло.
Стеблова іржа уражує стебла і листя пшениці (з наук. літ.).
2. Стос. до стебла (у 1 знач.).
Стеблові листки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стебловий — стеблови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- стебловий — -а, -е. 1》 Прикм. до стебло 1). Стеблова форма. || Який є частиною стебла. || Уживається у складі назв деяких комах. Стебловий метелик — метелик родини вогнівкових; шкідник сільськогосподарських культур. 2》 Стос. до стебла (у 1 знач.). Стеблові листки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стебловий — СТЕБЛОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до стебло́ 1. Ступінь стійкості рослин озимої пшениці проти коливань температури в зимовий період можна визначити по довжині стеблових конусів росту (зародкового колосся) (Наука.. Словник української мови в 11 томах