стебловий

СТЕБЛОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до стебло́ 1.

Ступінь стійкості рослин озимої пшениці проти коливань температури в зимовий період можна визначити по довжині стеблових конусів росту (зародкового колосся) (Наука.., 3, 1958, 25);

Стеблова форма;

// Який є частиною стебла.

Легко розмножується [тополя] стебловими живцями (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1957, 70);

// Уживається у складі назв деяких комах.

Стебловий метелик; Стеблова совка; Стеблова нематода;

// Який діє на стебло.

Стеблова іржа уражує стебла і листя пшениці (Колг. Укр., 8, 1961, 26).

2. Стос. до стебла (у 1 знач.).

Стеблові листки.

∆ Стеблови́й шов — шов стібками, що находять один на одного.

Рушниковим двобічним швом вишивають декоративні речі побуту.. Спочатку на тканині малюють контур узору і вишивають його стебловим швом (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 66).