стегоцефали

СТЕГОЦЕФА́ЛИ, ів, мн. (одн. стегоцефа́л, а, ч.), палеонт.

Ряд викопних земноводних тріасового періоду, які мали суцільну кісткову покрівлю черепа, а тулуб нерідко був укритий кістяними щитками.

Значення в інших словниках

1. стегоцефали — стегоцефа́ли (від грец. στέγη – дах і ...цефал) група вимерлих земноводяних, зовні подібних до саламандр. Існували за палеозою.  Словник іншомовних слів Мельничука