стеларатор
СТЕЛАРА́ТОР, а, ч., спец.
Замкнена магнітна установка для отримання високотемпературної плазми водню з метою одержання керованої термоядерної реакції.
Словник української мови (СУМ-20)СТЕЛАРА́ТОР, а, ч., спец.
Замкнена магнітна установка для отримання високотемпературної плазми водню з метою одержання керованої термоядерної реакції.
Словник української мови (СУМ-20)