стелина

СТЕЛИ́НА, и, ж.

1. Стельова балка, дошка.

Баба по стелині наляканими очима водила, руки підіймала (Марко Черемшина);

Достатки в хату пливуть, аж стелини розходяться, сволок прогнувся, пластини розпирає сила зерна на горищі... (К. Гордієнко).

2. рідко. Окрема дошка підлоги, паркету.

Підошва човгнула по стелині ґанку (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. стелина — стели́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стелина — -и, ж. 1》 Стельова балка, дошка. 2》 рідко. Окрема дошка підлоги, паркету.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стелина — СТЕЛИ́НА, и, ж. 1. Стельова балка, дошка. Баба по стелині наляканими очима водила, руки підіймала (Черемш., Тв., 1960, 40); Достатки в хату пливуть, аж стелини розходяться, сволок прогнувся, пластини розпирає сила зерна на горищі… (Горд., Дівчина..  Словник української мови в 11 томах
4. стелина — Дерев'яне перекриття в народній архітектурі.  Архітектура і монументальне мистецтво