стелина
СТЕЛИ́НА, и, ж.
1. Стельова балка, дошка.
Баба по стелині наляканими очима водила, руки підіймала (Марко Черемшина);
Достатки в хату пливуть, аж стелини розходяться, сволок прогнувся, пластини розпирає сила зерна на горищі... (К. Гордієнко).
2. рідко. Окрема дошка підлоги, паркету.
Підошва човгнула по стелині ґанку (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стелина — стели́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стелина — -и, ж. 1》 Стельова балка, дошка. 2》 рідко. Окрема дошка підлоги, паркету. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стелина — СТЕЛИ́НА, и, ж. 1. Стельова балка, дошка. Баба по стелині наляканими очима водила, руки підіймала (Черемш., Тв., 1960, 40); Достатки в хату пливуть, аж стелини розходяться, сволок прогнувся, пластини розпирає сила зерна на горищі… (Горд., Дівчина.. Словник української мови в 11 томах
- стелина — Дерев'яне перекриття в народній архітектурі. Архітектура і монументальне мистецтво