1. Словник української мови в 11 томах

стелина

СТЕЛИ́НА, и, ж.

1. Стельова балка, дошка.

Баба по стелині наляканими очима водила, руки підіймала (Черемш., Тв., 1960, 40);

Достатки в хату пливуть, аж стелини розходяться, сволок прогнувся, пластини розпирає сила зерна на горищі… (Горд., Дівчина.., 1954, 180).

2. рідко. Окрема дошка підлоги, паркету.

Підошва човгнула по стелині ганку (Смолич, Ми разом.., 1950, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стелина — стели́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стелина — СТЕЛИ́НА, и, ж. 1. Стельова балка, дошка. Баба по стелині наляканими очима водила, руки підіймала (Марко Черемшина); Достатки в хату пливуть, аж стелини розходяться, сволок прогнувся, пластини розпирає сила зерна на горищі... (К. Гордієнко). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
  3. стелина — -и, ж. 1》 Стельова балка, дошка. 2》 рідко. Окрема дошка підлоги, паркету. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стелина — Дерев'яне перекриття в народній архітектурі. Архітектура і монументальне мистецтво