стенд
СТЕНД, а, ч.
1. Щит, на якому виставляються для огляду які-небудь експонати, вивішуються діаграми, газети і т. ін.
В штабі – стенд І карта, заквітчана вся прапорцями (І. Нехода);
Виставку відкрито. Біля кожного книжкового стенда – великі групи відвідувачів (з публіц. літ.).
2. Спеціально обладнане місце, установка для складання й випробовування машин, апаратів, приладів.
Минула зима й весна, настало літо, нарешті перша ракета стала на іспитовий стенд злітного поля (В. Собко);
Потужний кран підіймає залізобетонну ферму. Коли конструкція лягає на дослідний стенд, починається її випробування на міцність (з публіц. літ.).
3. Спеціально обладнане місце для спортивних і навчальних стрільб дробом по рухомих мішенях.
Проходячи повз стенд учбової стрільби товариства мисливців і рибалок, Василь помітив крізь відчинені двері знайому постать й увійшов (М. Томчаній);
Для того, щоб навчитися стріляти, .. побудовано стенди – місця, де мисливці й просто собі стрільці-спортсмени тренуються в стрільбі і де провадяться стрілецькі змагання (Остап Вишня).
(1) Транше́йний стенд – майданчик для стрільби і траншея, з якої підіймають або викидають угору мішені.
Уже в першому виді програми – стрільбі на траншейному стенді – лідерство захопили кияни (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)