стенд

ЩИТ (пристосування з дощок, пластин і т. ін., закріплене вертикально, на якому поміщають щось для показу, огляду), ДО́ШКА, СТЕНД. На великому щиті хлопець побачив свіжу стінну газету (П. Колесник); Робітники.. підходили до дошки об'яв і розглядали свіжі плакати (П. Панч); Біля кожного книжкового стенда — великі групи відвідувачів (з газети).

Значення в інших словниках

1. стенд — стенд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стенд — Щит.  Словник синонімів Караванського
3. стенд — Ятка, рундук, див. ларьок  Словник чужослів Павло Штепа
4. стенд — СТЕНД, а, ч. 1. Щит, на якому виставляються для огляду які-небудь експонати, вивішуються діаграми, газети і т. ін. В штабі – стенд І карта, заквітчана вся прапорцями (І. Нехода); Виставку відкрито.  Словник української мови у 20 томах
5. стенд — -а, ч. 1》 Щит, на якому виставляються для огляду які-небудь експонати, вивішуються діаграми, газети і т. ін. 2》 Спеціально обладнане місце, установка для складання й випробовування машин, апаратів, приладів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стенд — (англ. stand) 1. Щит або стояк з експонатами виставки, діаграмами тощо. 2. Установка, де випробовують машини, апарати, прилади (випробувальний С.). 3. Пристрій, де розміщують і зварюють великі металеві конструкції (зварювальний С.).  Словник іншомовних слів Мельничука
7. стенд — СТЕНД, а, ч. 1. Щит, на якому виставляються для огляду які-небудь експонати, вивішуються діаграми, газети і т. ін. Крокують героїчні робітники столиці, високо здіймаючи красномовні стенди з показниками своїх виробничих перемог (Гончар, Зустрічі..  Словник української мови в 11 томах
8. стенд — рос. стенд 1. Щит або інше обладнання, прилаштоване для демонстрації експонованих предметів, матеріалів, діаграм тощо. 2. Установка, де випробовують апарати, машини.  Eкономічна енциклопедія