стендовик

СТЕНДОВИ́К, а́, ч.

1. Робітник на стенді (у 2 знач.).

Монтерн-стендовик.

2. Спортсмен, який займається стендовою стрільбою.

Приз матчу дружби вручено українським стендовикам. На друге місце вийшли стрільці Чехословаччини (з газ.).

Значення в інших словниках

1. стендовик — стендови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стендовик — -а, ч. 1》 Робітник на стенді (у 2 знач.). Монтер-стендовик. 2》 Спортсмен, який займається стендовою стрільбою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стендовик — СТЕНДОВИ́К, а́, ч. 1. Робітник на стенді (у 2 знач.). Монтер-стендовик. 2. Спортсмен, який займається стендовою стрільбою. Приз матчу дружби вручено українським стендовикам. На друге місце вийшли стрільці Чехословаччини (Веч. Київ, 10.VІІ 1961, 3).  Словник української мови в 11 томах