степлілий
СТЕПЛІ́ЛИЙ, а, е, розм.
Дієпр. акт. до степлі́ти.
Розсівшись на траві, хлопці заходилися обідати. Пожадливо їли житній чорний ніздрюватий хліб, що пахнув вітром і хмелем, пили степліле молоко (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)