степлілий

СТЕПЛІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до степлі́ти.

Розсівшись на траві, хлопці заходилися обідати. Пожадливо їли житній чорний ніздрюватий хліб, що пахнув вітром і хмелем, пили степліле молоко (Тют., Вир, 1964, 244).

Значення в інших словниках

1. степлілий — степлі́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. степлілий — див. теплий  Словник синонімів Вусика
3. степлілий — СТЕПЛІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до степлі́ти. Розсівшись на траві, хлопці заходилися обідати. Пожадливо їли житній чорний ніздрюватий хліб, що пахнув вітром і хмелем, пили степліле молоко (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. степлілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до степліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови