стерегти
СТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, недок., кого, що.
1. Оберігати, охороняти від небезпеки кого-, що-небудь; слідкувати за схоронністю, цілістю чого-небудь.
Вона серед ночі встає, І стереже [дитяточко] добро своє, І дожидає того світу, Щоб знов на його надивитись, Наговоритись (Т. Шевченко);
Підпара знов ходить, стереже клуні, суворий, безстрашний, готовий оборонити своє не рушницею тільки, а й зубами (М. Коцюбинський);
Всі троє перейшли міст і опинилися в таборі Томші, який мав зі своїми волохами стерегти моста (О. Маковей);
Аеродром пильно стерегли від нашої розвідки німецькі винищувачі (А. Хорунжий);
* Образно. Вони [гори] так спокійно стоять, Бо їх стереже колонада сумних кипарисів, Поважних, високих. (Леся Українка);
Мовчазні дуби похмуро стережуть на .. узліссі якусь урочисту тайну (О. Донченко);
// Пильнувати за ким-небудь, не даючи утекти, піти і т. ін.
[Ключар:] Гей, вартові, сюди! .. Розкуйте трохи сього добродія, та не зовсім. І стережіть, щоб він не втік з дороги (Леся Українка);
Замикає було [пані] удень її, стереже, а ввечері тільки пустила, – вона й зникне до ночі (Марко Вовчок);
Пігловський .. сам замкнув колодку, поторгав її, а ключа віддав Матвієві Боцюну. – Стережи крамольника. Іч, яке старе м'ясо, а й воно хотіло вбити пана! (М. Стельмах);
// Не давати тривожити когось, порушувати що-небудь; оберігати від чогось.
Дорогі земляки! Через снігом завіяні гори хай це слово летить, з вами поруч іде у бою, з вами в лаві лежить, закладає в патронник патрони, йде у полі глухім і ваш сон стереже у гаю (В. Сосюра);
Баби, вжалені цікавістю, цілими годинами стовбичили біля колодязів, домірковуючись, чого це Інокентій так суворо стереже свою жінку від чужого ока (Григорій Тютюнник);
// Стояти на варті біля кого-, чого-небудь; охороняти когось, щось.
Де ж була? Де ти [мати] сховалась? Чом на його, На кесаря свого святого, Не кинулась? Бо стерегли, Кругом в три лави оступили Зевеса ліктори. За ним, Твоїм Юпітером святим, Залізну браму зачинили (Т. Шевченко);
[Лавро:] Діду Касяне! Вам бойовий наказ: беріть свою стукачку, та беріть дробовика, зараз рушайте до млина і стережіть .. А на ніч Яків, Микитко й Муна підуть на підмогу (М. Куліш).
2. Уважно стежити, слідкувати, наглядати за ким-, чим-небудь.
Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти – чи робимо ми, гуляємо (Марко Вовчок);
З сільради гукнули імення якесь йому, Гнида позвав голосно. І знов на юрбу пильно з-під нахмурених брів: стереже, ловить кожне слово, кожен рух (А. Головко);
Як пронизав його вперше допитливим поглядом старий Варчук, кладучи ціну новому пастушкові, так і почали його вже стерегти чужі очі, мов пси (М. Стельмах);
* Образно. [Василь:] Якась зла доля мене стереже, над моєю головою носиться з самого малу і от до сього часу (Панас Мирний).
3. Вичікувати появи кого-небудь, чатувати на когось; підстерігати.
Пан перебіг прихожу, де спав осавула, і побоявся бігти надвір: в його була думка, що коло дверей засіли на варті і стережуть його другі бурлаки (І. Нечуй-Левицький);
– Стерегли [хлопці] панів на битім шляху серед ночі, платили панам за кривду людську (В. Кучер);
* Образно. Не бачили вони, що наокруги [навколо] їх діється, і в голову собі не клали, яке лихо стереже (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)