Значення в інших словниках
-
стерегти —
стерегти́ дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
стерегти —
Сторожити, оберігати, охороняти, берегти; (кого) пильнувати, глядіти, стежити за ким; (здобич) підстерігати.
Словник синонімів Караванського
-
стерегти —
СТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, недок., кого, що. 1. Оберігати, охороняти від небезпеки кого-, що-небудь; слідкувати за схоронністю, цілістю чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
-
стерегти —
-ежу, -ежеш, недок., перех. 1》 Оберігати, охороняти від небезпеки кого-, що-небудь; слідкувати за схоронністю, цілістю чого-небудь. || Пильнувати за ким-небудь, не даючи утекти, піти і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стерегти —
ОХОРОНЯ́ТИ (оберігати кого-, що-небудь від небезпеки, якоїсь загрози і т. ін.), СТЕРЕГТИ́, ПИЛЬНУВА́ТИ, ВАРТУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, СТОРОЖИ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), СТОРОЖУВА́ТИ розм., ХОРОНИ́ТИ розм., СОКОТИ́ТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
-
стерегти —
Стерегти́, -режу́, -реже́ш, -реже́, -режу́ть; стережи́, -жі́ть; стері́г, стерегла́, -регли́; стері́гши
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
стерегти —
СТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, недок., перех. 1. Оберігати, охороняти від небезпеки кого-, що-небудь; слідкувати за схоронністю, цілістю чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах
-
стерегти —
Стерегти, -жу, -жеш гл. 1) Стеречь, остерегать. Сижу дома та стережу, то й ціле. ЗОЮР. І. 9. Береженого Бог береже, а козаченька шабля стереже. н. п. 2) Слѣдить за кѣмъ. Ми не знали тоді, хто підпалив, але вже стерегли її — чи не вона те зробила. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка