стереотипний
СТЕРЕОТИ́ПНИЙ, а, е.
1. полігр. Стос. стереотипу (у 1, 2 знач.) і стереотипії.
Павло був трохи знайомий з друкарською справою .. І тепер одразу пригадав порядок розташування цехів: складальний, стереотипний і цинкографія (В. Кучер);
Твердий розпорядок дня, якого людина додержує тривалий час, приводить до вироблення так званої стереотипної діяльності центральної нервової системи (з наук.-попул. літ.);
// Надрукований із стереотипу.
Стереотипне видання “Кобзаря” Т. Шевченка.
2. перен. Який дуже часто повторюється, став звичайним, загальноприйнятим; трафаретний, шаблонний.
Виключна була аудиторія, виключна панувала там інтимність і щирість у настрої, виключні, не стереотипні привітання, – живі, гарячі (С. Васильченко);
На стереотипні питання в'язнів він відповідав неохоче, дивився на всіх з недовірою (Ю. Збанацький);
Капітан Берестовець навмисне думкою вживав цих грубуватих висловів із стереотипної фразеології молодих офіцерів (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)