стереотипний
СТЕРЕОТИ́ПНИЙ, а, е.
1. друк. Стос. стереотипу (у 1, 2 знач.) і стереотипії.
Павло був трохи знайомий з друкарською справою.. І тепер одразу пригадав порядок розташування цехів: складальний, стереотипний і цинкографія (Кучер, Голод, 1961, 68);
Твердий розпорядок дня, якого людина додержує тривалий час, приводить до вироблення так званої стереотипної діяльності центральної нервової системи (Наука.., 10, 1956, 15);
// Надрукований із стереотипу.
Стереотипне видання «Кобзаря» Т. Шевченка.
2. перен. Який дуже часто повторюється, став звичайним, загальноприйнятим; трафаретний, шаблонний.
Виключна була аудиторія, виключна панувала там інтимність і щирість у настрої, виключні, не стереотипні привітання, — живі, гарячі (Вас., Незбір. тв., 1941, 203);
На стереотипні питання в’язнів він відповідав неохоче, дивився на всіх з недовірою (Збан., Єдина, 1959, 100);
Капітан Берестовець навмисне думкою вживав цих грубуватих висловів із стереотипної фразеології молодих офіцерів (Перв., Опов.., 1970, 124).
Словник української мови (СУМ-11)