стеряний
СТЕ́РЯНИЙ, а, е, розм.
Який утратив самовладання, перебуває в стані несамовитості; розгублений, нестямний.
Весь час ходив [о. Василь] якийсь стеряний, винувато дивився на всіх, говорив несміло (Г. Хоткевич);
Татарин видер немовля з рук стеряної матері і, широко розмахнувшись, розбив йому голову об ріг цегляної пічки (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)