стетеріти
СТЕТЕРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.
Дуже розгубитися, збентежитися від несподіванки, переляку і т. ін., втратити здатність мислити, рухатися і т. ін.
Раптом став [старший Гамалія] і дурнувато перекривив офіцера .. І тоді і люди, і німці, і поліцаї стетеріли (Григорій Тютюнник);
Миня зробив страшні очі, кинув уперед руку з вистромленим, як револьвер, вказівним пальцем і сказав: – Пу! -Дем'ян стетерів (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)