Словник української мови у 20 томах

стимулюючий

СТИМУЛЮ́ЮЧИЙ, а, е.

Який що-небудь стимулює.

Цей конкурс матиме велике стимулююче значення для піднесення й розвитку дитячої літератури (О. Донченко);

Для підвищення стимулюючої ролі оплати праці необхідно встановити безпосередню залежність між зростанням продуктивності і оплати праці (з публіц. літ.);

Стимулююча дія переливання крові поширюється на всі клітини організму (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стимулюючий — стимулю́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. стимулюючий — -а, -е. Який що-небудь стимулює.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стимулюючий — СТИМУЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стимулюва́ти. Цей конкурс матиме велике стимулююче значення для піднесення й розвитку дитячої літератури (Донч.  Словник української мови в 11 томах