стимулюючий

СТИМУЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стимулюва́ти.

Цей конкурс матиме велике стимулююче значення для піднесення й розвитку дитячої літератури (Донч., VI, 1957, 591);

Для підвищення стимулюючої ролі оплати праці необхідно встановити безпосередню залежність між зростанням продуктивності і оплати праці (Ком. Укр., ІІ, 1965, 18);

Стимулююча дія переливання крові поширюється на всі клітини організму (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 216).

Значення в інших словниках

1. стимулюючий — стимулю́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стимулюючий — СТИМУЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. Який що-небудь стимулює. Цей конкурс матиме велике стимулююче значення для піднесення й розвитку дитячої літератури (О.  Словник української мови у 20 томах
3. стимулюючий — -а, -е. Який що-небудь стимулює.  Великий тлумачний словник сучасної мови