стипендіат

СТИПЕНДІА́Т, а, ч.

Особа, що одержує стипендію.

Коростишівська семінарія була широко популярна на Україні. До неї приймали щороку 10–12 душ казенними стипендіатами, і це будило світлі мрії про науку в сільської бідноти (С. Васильченко);

Керівник одної з інститутських кафедр професор Холод зажадав, щоб майбутні стипендіати пройшли щось на зразок мандатної комісії перед деканатом (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. стипендіат — стипендіа́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стипендіат — -а, ч. Особа, що одержує стипендію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стипендіат — СТИПЕНДІА́Т, а, ч. Особа, що одержує стипендію. Коростишівська семінарія була широко популярна на Україні. До неї приймали щороку 10-12 душ казенними стипендіатами, і це будило світлі мрії про науку в сільської бідноти (Вас.  Словник української мови в 11 томах