стипендіат
СТИПЕНДІА́Т, а, ч.
Особа, що одержує стипендію.
Коростишівська семінарія була широко популярна на Україні. До неї приймали щороку 10–12 душ казенними стипендіатами, і це будило світлі мрії про науку в сільської бідноти (С. Васильченко);
Керівник одної з інститутських кафедр професор Холод зажадав, щоб майбутні стипендіати пройшли щось на зразок мандатної комісії перед деканатом (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стипендіат — стипендіа́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- стипендіат — -а, ч. Особа, що одержує стипендію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стипендіат — СТИПЕНДІА́Т, а, ч. Особа, що одержує стипендію. Коростишівська семінарія була широко популярна на Україні. До неї приймали щороку 10-12 душ казенними стипендіатами, і це будило світлі мрії про науку в сільської бідноти (Вас. Словник української мови в 11 томах