стипендіат
СТИПЕНДІА́Т, а, ч. Особа, що одержує стипендію.
Коростишівська семінарія була широко популярна на Україні. До неї приймали щороку 10-12 душ казенними стипендіатами, і це будило світлі мрії про науку в сільської бідноти (Вас., IV, 1960, 15);
Керівник одної з інститутських кафедр професор Холод зажадав, щоб майбутні стипендіати пройшли щось на зразок мандатної комісії перед деканатом (Загреб., Спека, 1961, 33);
Чимало молодих трудівників стали колгоспними стипендіатами, а закінчивши вузи, повернулися у господарства і працюють бригадирами, завідуючими фермами (Ком. Укр., 6, 1973, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стипендіат — стипендіа́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- стипендіат — СТИПЕНДІА́Т, а, ч. Особа, що одержує стипендію. Коростишівська семінарія була широко популярна на Україні. До неї приймали щороку 10–12 душ казенними стипендіатами, і це будило світлі мрії про науку в сільської бідноти (С. Словник української мови у 20 томах
- стипендіат — -а, ч. Особа, що одержує стипендію. Великий тлумачний словник сучасної мови