Словник української мови у 20 томах

стипендія

СТИПЕ́НДІЯ, ї, ж.

Регулярна грошова допомога, яку надають тим, хто займається в навчальних закладах, а також особам, що перебувають в аспірантурі, докторантурі і т. ін.

У церковно-учительській [школі] училась Оленка уже, на стипендії теж (А. Тесленко);

Коли вступили [брати] до університету, їх обставини ще поправились: обидва дістали крайові стипендії (І. Франко);

На зимовій сесії він не набрав потрібної кількості балів і з нього було знято стипендію (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стипендія — стипе́ндія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. стипендія — див. ПЛАТНЯ  Словник синонімів Караванського
  3. стипендія — [стиепен'д'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  4. стипендія — Допомога (грошева), див. субвенція, субсидія  Словник чужослів Павло Штепа
  5. стипендія — син. степан, пенсія.  Словник жарґонної лексики української мови
  6. стипендія — -ї, ж. Регулярна грошова допомога, яку надають тим, хто навчається в навчальних закладах, а також особам, що перебувають в аспірантурі, докторантурі тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. стипендія — стипе́ндія (від лат. stipendium – платня) щомісячна грошова допомога студентам вузів і учням технікумів. У соціалістичних країнах запроваджено державну систему стипендій.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. стипендія — Стипе́ндія, -дії, -дією; -дії, -дій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. стипендія — СТИПЕ́НДІЯ, ї, ж. Регулярна грошова допомога, яку надають тим, хто навчається в учбових закладах, а також особам, що перебувають в аспірантурі, докторантурі і т. ін. У церковно-учительській [школі] училась Оленка уже, на стипендії теж (Тесл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  10. стипендія — рос. стипендия грошова допомога, що надається студентам, аспірантам, особам, які проходять спеціальний курс навчання.  Eкономічна енциклопедія